8 жовтня 2026 року міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді під час виступу в парламенті повідомив, що президент Вільям Руто вже обговорив телефоном з президентом Володимиром Зеленським долю кенійських громадян, які воювали на боці Росії. Найробі веде переговори щодо повернення п’ятьох своїх громадян і прагне, щоб їх визнали жертвами міжнародної торгівлі людьми, а не військовополоненими. Аналогічні переговори про одного свого громадянина веде Ботсвана.
Що кажуть уряди африканських країн
За словами Мудаваді, затримані стверджують, що їх завербували під приводом працевлаштування. Уряди низки африканських держав заявляють, що їхнім громадянам обіцяли цивільні посади водіїв, охоронців чи кухарів. У Зімбабве стверджують, що частину завербованих відправляли на фронт без військової підготовки. За даними Кенії, приблизно 84 її громадяни загинули або зникли безвісти, 34 лікуються в Росії, а 62 учасники бойових дій уже повернулися додому.
Як це бачить Україна
Україна розглядає цих полонених як військовополонених, яких можна повернути лише в межах обміну на українців, утримуваних у Росії. За даними Bloomberg, Україна утримує щонайменше 213 іноземних полонених, не рахуючи громадян Росії та Північної Кореї, із них 37 — з африканських країн. За даними МЗС України, Росія завербувала щонайменше 2982 осіб з 37 африканських країн, із яких 486 загинули. Міністерство спільно з Координаційним штабом створило спеціалізований вебресурс для постраждалих та їхніх родин.
Залишити відповідь