Спростування ОГП щодо Кривоноса: що це означає для антикорупційної системи

Будівля Офісу генерального прокурора

14 вересня 2026 року Офіс генерального прокурора оприлюднив офіційне роз’яснення для громадськості: повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу не відбувалося в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. У відомстві наголосили, що жодній особі в межах відкритого кримінального провадження про підозру не повідомлялося, а відповідні відмітки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань скасовані як такі, що «позбавлені юридичного сенсу».

Чому це стосується читача

Від статусу керівника НАБУ залежить безперервність розслідувань, які ведуть антикорупційні органи — зокрема справу щодо систематичного отримання хабарів в Офісі генпрокурора, викриту НАБУ і САП. Відсутність чинної підозри з боку ОГП знімає юридичну невизначеність довкола посади директора бюро і дозволяє установам продовжувати роботу в штатному режимі, а громадськості — орієнтуватися на офіційний реєстр, а не на поодинокі заяви.

Суперечлива позиція однієї сторони

Відсторонений генпрокурор Руслан Кравченко того ж дня заявив, що підписав підозру Кривоносу, і опублікував скриншот із трекінгом поштового відправлення. Водночас Офіс генерального прокурора офіційно заперечує факт повідомлення про підозру у порядку КПК України, а сам Кривонос заявив, що не отримував офіційного повідомлення і не бачив паперового документа. Твердження Кравченка про нібито вимогу керівника підрозділу детективів НАБУ Олександра Абакумова скасувати підозру поширене лише Кравченком і не підтверджене НАБУ чи ДБР.

Comments

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *